СИСТЕМА ГОЛОСОВОГО УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЕМ
24.11.2013
З кожним днем з'являються можливості вдосконалити світ новими технологіями та системами, роблячи життя більш комфортним та зручним. Розглядаючи повсякденне виконання транспортних засобів, не можна не відзначити, що це далеко не сучасна техніка, складна в управлінні, яка потребує додаткових зусиль та уваги. Автомобілі, в яких основні бортові функції управляються вручну і при цьому відсутня розумна електроніка, хотіли б спростити управління до подачі голосових команд.
Розпізнавання команд є актуальним питанням передових технологій. Незважаючи на те, що сучасна наука досягла вершин прогресу, все ж у повсякденному житті дуже важко зустріти транспортний засіб, оснащений системою розпізнавання голосу та керування за його допомогою бортовими командами. Передові авто/концерни світу, такі як Ford, BMW, Mercedes, прагнуть підвищити безпеку та комфорт водія, тому дають можливість керувати бортовою електронікою за допомогою голосу («включи радіо, включи наступну станцію, зателефонувати номер»).
Розробка системи, що дозволяє не відводити погляд від дороги та не позичати руки водія зайвими маніпуляціями. Голос є ідеальним рішенням для керування бортовими функціями. Відсутність різних кнопок та необхідності їх натискати суттєво знижує ризик небезпеки відволікти водія під час керування автомобілем.
Голосове керування має великі перспективи на автомобільному транспорті, проте ні вітчизняні, ні закордонні автомобілі не можуть відчути «силу слова».
У зв'язку з цим розроблено комп'ютерну систему голосового управління та контролю за бортовими функціями автомобіля. Дана система зможе бути інтегрована у звичайний автомобіль і при цьому забезпечуватиме як і зручність під час їзди, так і безпеку роботи автомобіля.
Сьогодні існують два основні види технологій розпізнавання голосу. Один із них - це розпізнавання мови, що залежить від диктора, тобто. користувач повинен спочатку навчити систему розпізнавати його голос, і тільки після цього система може працювати. Другий - це розпізнавання мови, яка залежить від диктора, т. е. система здатна розпізнати будь-яку мову, незалежно від цього, хто говорить. Системи розпізнавання мови, що залежать від диктора (голосозалежні), призначені для одного конкретного користувача. Інші способи розпізнавання, голосонезалежні системи розробляються для будь-якого користувача конкретного типу (наприклад, американська англійська). Це найскладніші в розробці та найдорожчі системи, а точність розпізнавання у них нижча. Однак ці системи більш гнучкі. Адаптивні системи пристосовуються до характеристик нового диктора. Рівень їхньої складності лежить десь посередині між голосонезалежними та голосозалежними системами. Системи розпізнавання ізольованих слів працюють із дискретними словами - у разі потрібно пауза між словами. Це найпростіша форма розпізнавання, оскільки у разі легко визначається кінець мовного сигналу, а вимова слова не зачіпає інші слова. Оскільки у цих системах кількість слів постійно, їх легше проектувати. Системи розпізнавання безперервного мовного сигналу працюють із мовним потоком, у якому слова зливаються, тобто. не розділені паузою. Безперервну мову обробляти набагато складніше з низки причин, по-перше, важко визначити початок і кінець слова. Друга проблема – це коартикуляція. На звучання кожної фонеми впливає звучання сусідніх фонем, але в початок і кінець слів впливають попередні й наступні слова. Розпізнавання безперервного мовлення залежить також від швидкості мови: з швидкою мовою працювати складніше, ніж з повільною.
Розмір словника системи розпізнавання голосу впливає на ступінь складності, вимоги до процедур обробки та точність системи. Одним системам для роботи необхідно лише кілька слів (наприклад, лише числа), інші працюють з дуже великими словниками (наприклад, диктофонні машини). Чітких градацій обсягів словників немає. Але зазвичай словники класифікуються на:
- малі словники - це десятки слів;
- середні – сотні слів;
- великі словники – тисячі слів;
- дуже великі словники – це десятки тисяч слів.
Є ще дві проблеми, які тісно пов'язані з обсягом словників. Одна з них стосується розробки та забезпечення доступу до спеціальних баз даних (словників): необхідно забезпечити ведення такої бази та можливість оновлення даних для спеціальних груп користувачів різних професій, наприклад, у медичній чи правовій сфері. Друга проблема – це перевірка граматики. Адже програми розробляються не лише для запису продиктованих слів, а й включають функції перевірки та виправлення структур речення.
Зі сказаного вище, що системи розпізнавання голосу вимагають великих ресурсів, включаючи обчислювальну потужність, пам'ять і мережеві можливості. З розпізнаванням голосу тісно пов'язані дві технології:
- Цифрова обробка сигналу;
- Розпізнавання образу
Комментарии
Пока нет комментариев